Зеленогайський ліцей Шевченківської сільської ради Миколаївської області

Продовжуємо говорити про безбар'єрність

Учні 7 класу ознайомились із бар'єрами з якими може зіштовхнутися кожна людина в суспільстві.

На прикладах розібрали низку обмежень, які зустрічає людина - фізичні, просторові, економічні, освітні, коли у людини немає можливостей отримати гідну роботу чи доступ до якісної освіти через те, що вона якось відрізняється. Є бар'єри у ставленні до людини через певні ознаки (вік, стать, колір шкіри, мова), коли вона відчуває своє виключення із соціуму і не має можливості реалізувати свої амбіції та громадянські права.

Ознайомившись із обмеженнями, які можуть торкнутися будь-якої людини, діти запропонували власні ідеї для їх усунення.

Пам'ятаємо, суспільство без бар'єрів - це здатність приймати один одного такими, які ми є.

«СВІТ БЕЗ МЕЖ»

Анастасія Степула

З такою книгою почали знайомитися учні 4 класу на ранкових зустрічах для того, щоб зрозуміти поняття «безбар’єрності» у нашому житті, для того, щоб поговорити про розмаїття, яке щодня наповнює наше життя.

Різноманіття — це факт і реальність, у якій ми живемо. Озирніться довкола — і ви побачите, що кожна людина унікальна, з індивідуальним набором ознак і характеристик. У когось яскравий одяг та макіяж, у когось сивина у волоссі, хтось пересувається кріслом колісним, хтось носить окуляри, а хтось потребує супроводу на вулиці.

Ознак може бути безліч: вік, стать, раса, зовнішність, наявність інвалідності, релігійні переконання тощо. Деякі ознаки можуть бути видимими, як-от зріст, колір шкіри чи волосся, стан здоров’я. Інклюзивне та відкрите суспільство завжди виграє, адже люди в ньому відчувають свою значущість і отримують можливості для розкриття свого потенціалу.

Знайомство продовжується…

НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ
із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року

Відповідно до Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Разом з тим перед багатьма громадянами України стоїть ряд бар’єрів у реалізації своїх прав, отриманні доступу до публічних послуг та повноцінної участі у культурному, політичному та суспільному житті. Ці бар’єри наявні у різних сферах - від доступності до громадських та житлових будівель до працевлаштування чи культурного життя.

Відсутність безбар’єрного середовища не лише створює проблеми для мільйонів громадян, але і призводить до загального погіршення добробуту кожної людини. Проблеми наявні у загальному доступі до інфраструктури (як фізичної, так і цифрової), а також у кожній сфері життя людини, зокрема ускладнений доступ до громадського транспорту та об’єктів фізичного оточення, відсутність адаптації інформації, сайтів та додатків для всіх громадян, суспільне несприйняття, бар’єри у доступі до освіти, роботи. Крім того, недостатній рівень забезпечення статистичними даними не дає змогу точно визначити кількість людей, які щодня стикаються з тими чи іншими бар’єрами, та, як наслідок, ускладнює процес формування та реалізації державної політики для усунення цих бар’єрів.

Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (далі - Стратегія) спрямована на визначення ключових проблем та формування рішень для їх розв’язання/мінімізації.

Стратегія орієнтується на провідні документи щодо створення безбар’єрного простору, зокрема Конвенцію про права осіб з інвалідністю, ратифіковану Законом України від 16 грудня 2009 р. № 1767-VI, Європейську соціальну хартію (переглянуту), ратифіковану Законом України від 14 вересня 2006 р. № 137-V, Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, міжнародну ініціативу “Партнерство Біарріц”.

Крім того, під час розроблення ініціатив було проаналізовано ряд кращих міжнародних практик створення безбар’єрного простору, зокрема країн Європейського Союзу, Канади, Сінгапуру, Японії, Великобританії, США.

Положення Стратегії враховують весь ряд напрацьованих раніше стратегічних документів в Україні, зокрема щодо створення безбар’єрного середовища для осіб з інвалідністю, розвитку молоді, захисту прав людини, подолання нерівності (у тому числі гендерної).

Мета Стратегії

Метою Стратегії є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

Очікувані результати

Очікуваним результатом реалізації Стратегії є визначення та суспільна підтримка стратегічного курсу держави у сфері створення безбар’єрного простору, послідовна реалізація якого дасть можливість кожній людині:

-отримати безперешкодний доступ до об’єктів фізичного оточення;

-отримувати інформацію у найзручніший спосіб;

-отримати спрощений доступ до цифровізованих та аналогових державних та соціальних послуг;

-отримати рівні умови участі у всіх сферах життя суспільства;

-отримати умови та рівні можливості для занять фізичною культурою та спортом;

-отримати рівні умови та можливості для культурного (мистецького) та/або креативного вираження, провадження культурної діяльності; доступу до культурних послуг, культурних цінностей, культурної спадщини та інформації про них;

-брати участь у політичних процесах та громадській діяльності;

-отримати рівні можливості та вільний доступ до освіти;

-отримати рівні умови та можливості у сфері зайнятості, а також заняття підприємництвом.

Завдяки імплементації Стратегії:

• безбар’єрність стане наскрізним принципом державної політики та включатиметься до всіх довгострокових рішень та програм на національному та місцевому рівні;
• кошти державного та місцевих бюджетів спрямовуватимуться виключно на придбання товарів, робіт та послуг, що в розумінні Стратегії будуть доступними для кожного;
• отримано актуальну інформацію про стан доступності будівель, інфраструктури, транспорту, інформації, цифрових послуг для планування програм та інвестицій в створення безперешкодного середовища;
• затверджені та запроваджуватимуться стандарти доступу до товарів та послуг, що пропонуються приватним сектором.